Презентація "НУШ: результати першого року, підготовка до нового". Лілія Гриневич
Презентація "Готовність закладів освіти до нового 2019-2020 навчального року". Павло Хобзей
Презентація "НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА: політики, що засновані на даних". Вадим Карандій
Презентація "Новий освітній простір". Лев Парцхаладзе
Презентація "Нова українська школа - у нас дітям добре". Оксана Булига
Презентація "Професійне зростання вчителів у Новій українській школі". Наталя Софій
Стан видання та доставки підручників
Нова українська школа – реформа, нерозривно пов’язана зі змінами в інфраструктурі, дає високі результати в усіх запланованих аспектах навчання, багато в чому залежить від якісної статистики та місцевої влади. Про це йшлося під час панельної дискусії про результати першого року НУШ і підготовки до нового навчального року.
Віце-прем'єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко зазначив, що стандарти НУШ не можуть розглядатись окремо від інфраструктури, в якій має здійснюватись освіта.
«Для нас важливими є стандарти освітніх послуг, їх мережевість і доступність. Мова про інклюзивність, безбар’єрність, енергоефективність і безпечність освітньої інфраструктури. У цьому спільний підхід має як МОН, так і Міністерство регіонального розвитку», - сказав він.
Віце-прем'єр-міністр також відзначив, що важливою є трансформація не лише стандартів та інфраструктури, а й вчителів, оскільки без перепідготовки і залучення найкращого досвіду зміни не відбудуться.
«Новий парламент і новий уряд приходять на той фундамент, який створювався 5 років. Нам би хотілось, щоб пришвидшення реформ сьогодні відбувалось саме з вашого середовища – ви є найкращими фахівцями, тим фундаментом, який сьогодні є в Україні», - звернувся Геннадій Зубко до присутніх на конференції.
Під час роботи секції заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Лев Парцхаладзе повідомив, яким чином нові державні будівельні норми впливають на освітню інфраструктуру.
«Ми на законодавчому рівні встановили норму на 1000 жителів – 135 місць в школах і 38 місць в дитячих садочках. Встановлено радіус доступності: до школи – не більш як 750 м, до садочка – не більше 300 м. Це обов’язкова норма, яка повинна діяти в країні», – пояснив він.
Заступник Міністра також презентував інформаційний посібник «Заклади дошкільної та шкільної освіти у сільській місцевості». Він містить типові проєкти дитячих навчальних закладів різних конфігурацій, які мають полегшити їх будівництво у регіонах.
Про результати першого року повноцінного впровадження НУШ докладно розказала Міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Для оцінки року роботи НУШ було проведено спеціальне дослідження. Так, одне з основних побоювань освітян та батьків – що активний розвиток м’яких навичок може погіршити знання в учнів – не знайшло підтвердження.
«За результатами дослідження можна сказати, що новий стандарт освіти дає високі результати в усіх запланованих аспектах навчання – як в опануванні школярами традиційних твердих навичок, так і раніше недооцінених м’яких», – повідомила Лілія Гриневич.
Найкраща динаміка змін спостерігається у мотивації дітей вчитись: 2/3 опитаних батьків повідомили, що їхнім дітям подобається ходити до школи, ще близько 24% відповіли, що скоріше подобається. Улюбленими предметами школярів НУШ виявились «Я досліджую світ» і «Математика».
За словами Міністра, актуальними зонами розвитку реформи є педагогіка партнерства, зміст підручників, методична підтримка вчителів, розбудова базової та старшої школи, оновлення обладнання. На часі також синхронізація змісту дошкільної освіти і НУШ.
«Я хотіла б зняти тривожність щодо того, що з реформою можна зробити щось погане. Я впевнена, що її вже не можна спинити. Є люди, які вже знають, що таке смак НУШ. По-перше, є чітко розроблені плани: моя команда підготувала перехідну книгу, яку ми передамо наступному складу МОН. По-друге, за реформою стоїть величезна екосистема громадських організацій, органів місцевого самоврядування, всіх, хто підтримує реформу і впроваджує її. Найбільша небезпека – відсутність інвестицій в українську школу. Сподіваюсь, що новий Уряд, нова Верховна Рада збережуть цю пріоритетність», – підсумувала Лілія Гриневич.
Вчителька Бродівської опорної ЗОШ №3 Оксана Булига розказала про власний вже дворічний досвід роботи у НУШ – її школа була однією зі 100, які пілотували реформу з 2017 року. Її учні більшість часу працюють у групах, вчаться працювати разом, презентувати власну роботу, мислити критично, використовувати знання у побуті – так на практиці виглядає навчання у НУШ.
«Я бачу своє завдання як вчителя у створенні умов для того, щоб учні могли все спробувати на практиці, творити своїми руками», - зазначила Оксана Булига.
Заступник Міністра освіти і науки Вадим Карандій акцентував увагу на застосуванні статистичних і аналітичних даних у ході реформи. За його словами, основними викликами наразі є розрізненість існуючих баз даних і необхідність систематичного відслідковування ситуації у динаміці.
«На сьогодні найкращим інструментарієм для здійснення доказової політики, для побудови управління на основі даних є дослідження у сфері освіти, і зокрема моніторингового дослідження якості освіти. У світі це тренд, яким давно користуються, а ми наразі лише долучаємось до нього», – наголосив Вадим Карандій.
Він нагадав, що 2018 року Україна стала учасницею Програми міжнародного оцінювання учнів PISA. Наразі відбувається аналіз отриманих даних і підготовка національного звіту, презентацію якого заплановано на грудень 2019 року.
Не менш важливим є Моніторингове дослідження якості початкової освіти, проведене 2018-го. Воно зафіксувало стан початкової шкільної освіти до повноцінного впровадження НУШ. Подібне дослідження 2022 року дасть можливість порівняти результати випускників 4-х класів до і після впровадження реформи. Окрім того, перший звіт дослідження містить методологію, що дає можливість його наступності.
Вадим Карандій також повідомив про напрацьовану Стратегію освітніх змін – вона дає розуміння, якими мають бути шкільні іспити, моніторингові дослідження та інші типи освітніх вимірювань. Документ знаходиться у доступі на сайтах МОН та УЦОЯО.
За словами Наталії Софій, експерта з питань підвищення кваліфікації вчителів Команди підтримки реформ, у професійному розвитку освітян варто відходити від традиційних академічних методів і переходити до активного обміну досвідом.
Станом на 1 серпня 2019 року навчання пройшли понад 50 тис. вчителів початкової школи, понад 1,5 тис. тренерів, більше 11 тис. керівників і заступників керівників закладів освіти. Також пройшли навчання асистенти вчителів, які працюють в інклюзивних класах, вчителі класів, у яких навчаються мовами національних меншин, вчителі іноземних мов, які навчають учнів у початковій школі.
Професійний розвиток має стати більш індивідуалізованим із появою супервізорів, які допомагають педагогу розвиватись. Важливою складовою також став онлайнкурс для вчителів початкової школи на EdEra, який є безпрецедентним випадком масової участі десятків тисяч педагогів у навчанні.
«Хоча законопроєкт про загальну базову середню освіту ще не прийнято остаточно, ми не можемо чекати і повинні думати про навчання вчителів 5-9 класів. Це не так складно, оскільки всі ключові компетентності визначено в законі «Про освіту», а отже можна шукати ресурси, щоб учити вчителів», – окреслила плани на майбутнє Наталія Софій.
Підсумовуючи роботу секції, перший заступник Міністра освіти і науки Павло Хобзей наголосив на необхідності вчасного і повноцінного використання коштів, які виділив Уряд на розвиток НУШ.
«Уряд виділяє значні субвенції, і ми дуже хотіли б, щоб необхідне їх використання відбулось до 1 вересня. У цьому році ситуація краща, ніж у попередньому. Але важливо використати субвенцію, і використати ефективно», - зазначив він.