Важливим принципом Лісабонської конвенції є забезпечення права біженців та осіб, прирівняних до них, на визнання кваліфікацій, навіть якщо присуджені їм на території однієї зі Сторін кваліфікації не можуть бути документально підтверджені.
Порядки визнання іноземних документів про освіту, введені в дію Наказом Міністерства освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 травня 2015 р. за № 614/27059 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки від 05 вересня 2022 року № 784, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 жовтня 2022 р. за № 1288/38624), визначають для всіх компетентних органів засади здійснення процедури визнання кваліфікацій біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.
Біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту, мають право на визнання кваліфікації компетентним органом з визнання без наявності повного пакета документів, зазначеного у переліку документів.
Підставою для початку процедури визнання без наявності повного пакета документів є посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.
Для проведення процедури визнання біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту, надають наявні у них освітні документи, у тому числі не зазначені у переліку документів, такі як: копії документів про освіту або періоди навчання, студентський квиток, довідку, академічну відомість, залікову книжку, опис курсів, документи про неформальне та інформальне навчання або інші документи, що можуть підтвердити факт навчання/здобуття освіти та/або здобуття кваліфікації; а також наявні документи про досвід роботи, такі як: свідоцтво про досвід роботи, трудовий договір, трудову книжку, довідки з місць роботи або інші документи, які можуть свідчити про відповідну кваліфікацію.
У разі недостатньої інформації процедура визнання іноземних освітніх кваліфікацій біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, може включати спеціально організовані екзамени, тестування, співбесіди, результати яких беруться до уваги компетентним органом з визнання під час прийняття рішення.