A-
A+
Пошук
Пошук офіційних документів
Шукайте накази Міністерства та інші законодавчі акти в галузі освіти та науки

Місія, функції та стратегія

Нормативно-правові засади діяльності МОН

Згідно з Положенням про Міністерство освіти і науки України МОН є одним з центральних органів виконавчої влади. У своїй діяльності профільне освітянське відомство керується Конституцією та законами України, указами президента, постановами Верховної Ради, ухваленими відповідно до Конституції та законів України; актами Кабміну й іншими підзаконними актами. Частина пропозицій перед поданням на розгляд уряду погоджується з Мінекономіки.

Очолює МОН та керує його діяльністю міністр. Повноваження керівника державної служби у відомстві здійснює держсекретар МОН, підзвітний і підконтрольний Міністру.

Структуру апарату Міносвіти затверджує Міністр, а штатний розклад та кошторис – держсекретар МОН за погодженням з Мінфіном.

Повноваження МОН

Найголовнішою функцією МОН є формування та реалізація державної політики у сфері освіти і науки. У веденні міністерства також всебічне курування наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансфер, тобто передача, технологій; забезпечення державного нагляду за діяльністю і суто навчальних закладів усіх форм власності, і підприємств, установ та організацій, які надають освітні послуги або виступають посередниками у їх наданні. Це якщо визначати у широкому сенсі. Насправді ж функціонал відомства є набагато ширшим за це стисле визначення.

На МОН покладені:

  • розробка стратегії розвитку та форматів вітчизняної освіти, інших стратегічних документів, відповідних державних цільових програм, участь у їх реалізації та надання методичних рекомендацій, і все це – з неухильним збереженням та захистом національних інтересів;
  • нормативно-правове забезпечення функціонування системи освіти;
  • збір та обробка освітньої статистики, її аналіз та подальші прогнози;
  • міжнародне співробітництво у сфері освіти і науки;
  • формування пропозицій про обсяг та подекуди розподіл освітніх субвенцій та державного фінансування різних видів освіти і стипендійного фонду;
  • визначення державних пріоритетів з підготовки та перепідготовки освітян; їх сертифікація та підвищення їхньої кваліфікації;
  • розробка та затвердження умов прийому до навчальних закладів; умов провадження освітньої діяльності, її ліцензування та перевірка;
  • затвердження порядку проведення інституційного аудиту закладів освіти, акредитації типових освітніх програм та інших заходів контролю якості освіти тощо.

Повний перелік повноважень міститься у Положенні.

Необхідні умови ефективного функціонування МОН

Для реалізації покладених на нього завдань МОН тісно взаємодіє з усією системою виконавчою влади та її вищою ланкою – Кабінетом Міністрів. Не менш важливою є співпраця із законодавцями, фаховими експертами, міжнародними інституціями тощо. Але чи не найважливішим викликом часу є необхідність налагодити конструктивну комунікацію з суспільством, яке, власне, і є головним споживачем освітніх «товарів і послуг». Адже без належної комунікації з усіма учасниками освітнього процесу будь-які успішні реформи у цій сфері неможливі.

Передумови Комунікаційної стратегії МОН

Комунікаційна стратегія – запорука вдалого реформування Міністерства освіти та науки України

Всім вже давно зрозуміло, що «класичні» установи як тип організаційної культури нині є вкрай неефективними. Реалії сьогодення вимагають принципово нового типу управління, який ґрунтуватиметься на численних «П»: прозорості, партнерстві, пошуку перспектив, проектному принципі, правильних пріоритетах. Все це не може народитися без розширення комунікацій та зміни їхнього характеру.

Розбудова МОН, як і всього державного урядування, є спільною справою всіх освітніх інституцій та суспільства, адже нескоординовані зусилля навряд чи вестимуть до успіху. Тож ми налаштовані на партнерські відносини, що базуватимуться передусім на довірі та максимальній взаємодії з усіма стейкхолдерами, тобто в широкому розумінні – учасниками освітнього процесу. Тільки так, на наш погляд, зможемо досягнути бажаної мети – поступового розвитку та вдосконалення. Побудова ж партнерських відносин значною мірою залежить саме від вдалої комунікації всіх з усіма.

Під комунікацією Міністерство освіти сьогодні має на увазі не просто «говорити» чи «інформувати», як це було раніше, не спускати «згори» директиви, а «забезпечувати відкритість», «роз’яснювати наміри та рішення», «формувати завдання та стратегії за участю тих, кого вони стосуються», «залучати до процесів всі зацікавлені сторони» тощо. Саме тому в 2017 році МОН затвердило єдину Комунікаційну стратегію.

Суть Комунікаційної стратегії корелюється з чотирма пріоритетами діяльності МОН, визначеними до 2020 року:

  1. реформа середньої освіти «Нова українська школа»,
  2. модернізація професійно-технічної освіти,
  3. забезпечення якості вищої освіти,
  4. створення нової системи управління та фінансування науки.

Згідно з цими пріоритетами прописана і стратегія комунікацій. Вони мають бути проактивними та мати постійний зворотній зв’язок. МОН ініціює безліч змін, запущено багато важливих і корисних проектів, однак цю діяльність поки що бачать не всі цільові групи, і ми воліємо це змінити. Задля цього публічна інформація МОН має стати цілком доступною на урядових веб-ресурсах, максимально зрозумілою та структурованою так, щоб в ній було легко розібратися; а самі веб-ресурси – зручними для всіх користувачів.

Підґрунтя Комунікаційної стратегії

  • Аудити комунікаційних ресурсів та спроможності МОН (2017 р.) і стану комунікативних ресурсів інших міністерств та відомств;
  • комплексне аналізування самого МОН та восьми підпорядкованих відомств (2015–2016 рр.), а також 40 електронних ресурсів МОН та підпорядкованих структур;
  • Медіа-моніторинг 165 ресурсів (ТБ-канали, радіостанції, друковані ЗМІ, інтернет);
  • дані TNS/MMI (споживання ЗМІ) та GFK (рекламна активність на ТБ);
  • моніторинг 196 ресурсів українського сегменту інтернету;
  • дослідження громадської думки щодо реформ та МОН;
  • загальнонаціональні соціологічні опитування «Середня освіта в Україні: думка вчителів та батьків» та «Освіта в Україні», здійснені Фондом «Демократичні ініціативи ім. І. Кучеріва» спільно з «Юкрейніан соціолоджи сервіс» (2015 і 2016 рр.).

Наші досягнення: що вже зроблено

За результатами багатьох досліджень і тривалого моніторингу відкритості органів виконавчої влади Міністерство освіти визнане таким, в якому найбільш системно впроваджуються якісно нові практики комунікації.

  • МОН першим з усіх міністерств запровадив на своєму офіційному сайті спеціальну рубрику «Відкрита бухгалтерія», причому розміщені в ній дані доступні для зчитування та обробки комп’ютерною програмою.
  • Задля підвищення ефективності використання інформаційних технологій МОН провів комплексне обстеження використовуваної в роботі IT-інфраструктури та автоматизованих систем і надати публічний звіт за його результатами.
  • МОН запустив і поступово наповнюємо інформацією новий офіційний сайт – орієнтований на користувача. За даними Інституту розвитку регіональної преси лише впродовж першого року роботи відкритість сайту зросла на 17 %, і це найкраща динаміка серед міністерств у рейтингу відкритості офіційних веб-сайтів центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ).
  • МОН проактивно залучає до розробки та впровадження освітньої політики стейкхолдерів і громадськість. При міністерстві діє реальна колегія, низка різноспрямованих урядово-громадських груп; для обговорення нового Закону «Про вищу освіту» з навчальними закладами та іншими безпосередніми реципієнтами реформи був створений спеціальний веб-майданчик osvita.gov.ua.
  • За даними дослідження GfK прес-службу МОН оцінили як таку, що найкраще сприяє відкритості міністерства та допомагає громадянам зрозуміти освітню політику держави.
  • Всі посадовці МОН намагаються регулярно роз’яснювати цю політику у численних інтерв’ю, виступах в медіа, за допомогою активності у соцмережах, зустрічам з безпосередніми «споживачами» реформи тощо.
  • Впродовж 2017 року обізнаність громадян про реформу середньої освіти зросла на 45,3%. Якщо у 2016-му концепція реформування середньої освіти «Нова українська школа» була хоч якоюсь мірою зрозуміла лише 21,7% громадян (дослідження Інституту соціальної та політичної психології НАПН України), то вже 2017 року цей показник становив уже 67% (дослідження GfK Ukraine). А її підтримка у суспільстві за цей період зросла з 12,5% до 37%.
  • Розроблено концепцію нової візуальної ідентичності МОН.

Наша мета: чого ми прагнемо досягнути

Повне впровадження Комунікаційної стратегії має на меті налагодження ефективної комунікації не у «вертикальному», а у «горизонтальному» форматі, тобто передбачає довірче спілкування на всіх рівнях, не зважаючи на ієрархію, і, зрештою, ясне розуміння всіх наших дій суспільством, вчасне реагування на будь-які виклики та змінювані реалії життя.

Принципи, які ми сповідуватимемо:

  • робота на результат;
  • прозорість, відкритість і підзвітність;
  • оперативність та своєчасність інформування суспільства;
  • актуальність, доречність і правдивість інформації; 
  • доступність і зрозумілість викладення;
  • об’єктивність і толерантність до всіх думок і точок зору.